Питання визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 „Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Порядок).

 Відповідно до Закону до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться:

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження;

потерпілі від Чорнобильської катастрофи (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно з Порядком учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:

– посвідчення про відрядження в зону відчуження;

– військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

– довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення або про період проживання, навчання чи роботи на забруднених територіях.

На встановлення пільг та компенсацій передбачених Законом крім вищезазначених осіб мають також:

дружини (чоловіки), опікуни дитини померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;

громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій.