Відповідно до п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 за бажанням інвалідів структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в структурних підрозділах соціального захисту населення та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.

     Автомобіль, отриманий структурним підрозділом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

     Автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який уже користується автомобілем, отриманим через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції згідно з цим Порядком (у тому числі автомобілем, отриманим як гуманітарна допомога), видається такому інваліду за умови повернення структурному підрозділу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції автомобіля, яким він користується, у повному комплекті.

     У разі відмови інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда від автомобіля, отриманого структурним підрозділом соціального захисту населення як гуманітарна допомога, такий автомобіль отримується в порядку черговості іншим інвалідом, який перебуває на обліку.

     У разі коли автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, не отримано інвалідом у зв’язку із смертю, такий автомобіль пропонується в порядку черговості іншому інваліду, який перебуває на обліку.

     У разі коли під час експлуатації автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, у нього або члена його сім’ї, якому передано право користування автомобілем, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда виявляються протипоказання до керування ним, він або член його сім’ї переїхав на інше місце проживання або у разі смерті члена сім’ї, якому передано право користування автомобілем, чи його відмови керувати автомобілем, питання про передачу права користування автомобілем члену сім’ї, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда або в одному населеному пункті з ним, вирішується у кожному конкретному випадку за рішенням структурного підрозділу соціального захисту населення за клопотанням органу соціального захисту населення.

     Інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через структурний підрозділ соціального захисту населення і користувався більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

     Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через структурний підрозділ соціального захисту населення, за бажанням членів сімей, спадкоємців інвалідів передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається структурному підрозділу соціального захисту населення.

     Повернутий автомобіль структурний підрозділ соціального захисту населення здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку. Такий інвалід знімається з обліку на десятирічний строк, який визначається починаючи з дати отримання автомобіля попереднім інвалідом, з урахуванням строку його експлуатації померлим інвалідом.

Відповідно до Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 компенсації виплачуються інвалідам, законним представникам недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями.

     Грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів призначаються:

– інвалідам та дітям-інвалідам, які в установленому порядку забезпечені автомобілем;
– інвалідам та дітям-інвалідам, які мають право на забезпечення автомобілем, але не одержали його і користуються автомобілем, придбаним за власні кошти інвалідів, законних представників недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів.

     Для одержання компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів подаються:
– заява;
– технічний паспорт про реєстрацію автомобіля на ім’я інваліда, законного представника дитини-інваліда;
– копія посвідчення водія, завірена в установленому законодавством порядку;
– висновок медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем.

     Грошова компенсація на транспортне обслуговування призначається інвалідам та дітям-інвалідам, які:

– перебувають на обліку для безоплатного забезпечення автомобілями;
– перебувають на обліку для пільгового забезпечення автомобілями;
– мають право на забезпечення автомобілем, але за власним бажанням відмовилися від нього і бажають одержувати компенсацію;
– мають право на безоплатне забезпечення автомобілем, але не одержали його у зв’язку з протипоказаннями до керування ним, або мають право на пільгове забезпечення автомобілем (за 7 відсотків вартості), але не одержали його у зв’язку з відсутністю можливості передати члену сім’ї право на керування автомобілем;
– мають право на забезпечення автомобілем (за 30 відсотків вартості), але не одержали його у зв’язку з протипоказаннями до керування ним.

     Підставою для призначення інвалідам та дітям-інвалідам компенсації на транспортне обслуговування є висновок обласної МСЕК про наявність у інвалідів медичних показань для забезпечення їх автомобілем і заява інваліда, законного представника дитини-інваліда.

     Підставою для виплати компенсації на транспортне обслуговування інвалідам І та ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї   (категорія І), інвалідам війни І групи по зору або без обох рук, інвалідам, які мають куксу обох ніг і рук, є заява та копія висновку МСЕК про встановлення відповідної групи інвалідності.

     Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів – у розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, на транспортне обслуговування – у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

     Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік – у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення. У разі зміни протягом року прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, щоразу буде здійснюватися перерахунок розміру виплати.

Станом на 01.07.2017 року на обліку у Департаменті соціальної та сімейної політики Одеської ОДА для забезпечення спецавтотранспортом перебуває – 3057 інвалідів. Із них:

124 інвалідів з правом першочергового забезпечення автомобілем;

421 інвалідів з правом позачергового забезпечення автомобілем;

2512 інвалідів з правом забезпечення автомобілем у порядку загальної черги.

Відповідно до п. 18 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі – Порядок) автомобілі, бувші у використанні у інших інвалідів та придатні для подальшої експлуатації, за рішенням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції пропонуються інвалідам (за письмовою згодою інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда) для використання протягом строку, визначеного з урахуванням фактичного ступеня зношення автомобіля. Забезпечення інвалідів такими автомобілями здійснюється у порядку черговості.

Ремонт і технічне обслуговування отриманих інвалідами, законними  представниками недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів автомобілів  здійснюється за рахунок їх власних коштів з подальшою компенсацією витрат відповідно до законодавства.

Наявні у Департаменті автомобілі, що були у використанні

Станом на 01.10.2016 року у Департаменті в наявності є автомобілі, що були у використанні у інвалідів та повернуті до Департаменту соціальної політики з різних причин.

	Тип  автомобілю	Рік  випуску
1	ЗАЗ 110308	2010
2	GEELY CK	2013

Облік інвалідів для забезпечення автомобілями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку на облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які:

не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного  засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України  “Про  автомобільний  транспорт” (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8  Порядку);

протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п’ять років.

Діти-інваліди, недієздатні інваліди беруться на облік, якщо їхні  законні  представники мають підстави, зазначені вище.

Якщо протягом часу перебування на обліку інвалід втратив підстави, зазначені у пункті 5 Порядку, він знімається з обліку.

Для взяття на облік інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда (діти-інваліди беруться на облік після досягнення ними п’ятирічного віку) подає  до  районного управління соціального захисту за  місцем реєстрації, а інвалід унаслідок  трудового каліцтва – до відділення виконавчої дирекції, заяву, форма якої затверджується Мінсоцполітики (заява надається для заповнення органами праці та соціального захисту населення при зверненні).

До заяви,  що реєструється у спеціальному журналі обліку, додаються:

– копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів – копія медичного висновку;

– паспорт (для інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві,  повертається заявнику, та копія свідоцтва про народження (для дитини-інваліда);

– довідка про присвоєння ідентифікаційного номера інваліду та члену  сім’ї, якому передається право користування автомобілем, законному представнику  недієздатного  інваліда, дитини-інваліда (після перевірки даних, наведених в заяві, повертається заявнику);

– документ про реєстрацію місця проживання члена сім’ї, іншої особи,  яким передається право користування автомобілем;

– для інвалідів I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,  а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї,                                                            – копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами  охорони здоров’я зразка щодо спроможності інваліда керувати автомобілем   (для інвалідів I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);

– для інвалідів від загального захворювання або захворювання, отриманого  під  час  проходження  військової  служби  чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією, – довідка,  видана військкоматом, інші документи (копія партизанського квитка), що підтверджують таку  участь  (видається військкоматом на запит головного чи районного управління соціального захисту), або посвідчення інваліда війни;

– для інвалідів унаслідок трудового каліцтва – копія акта про нещасний   випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання і довідка про перебування  на  обліку у Фонді соціального страхування;

– для недієздатних інвалідів – копія рішення суду про визнання інваліда  недієздатним та копія рішення (розпорядження) про встановлення над ним опіки;

– для малолітніх і неповнолітніх дітей-інвалідів, позбавлених батьківського піклування, – копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування.

     Після реєстрації заяви районним управлінням соціального захисту або  відділенням виконавчої дирекції в день звернення видається, а у разі  надходження заяви поштою у триденний строк інваліду надсилається  направлення до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК.

     Після проходження інвалідом медичного огляду лікувально-профілактичний заклад у п’ятиденний строк надсилає до облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) направлення і витяг з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та в обов’язковому порядку повідомляє про це районне управління соціального захисту або відділення виконавчої дирекції, яке видало таке  направлення.

     Огляд інвалідів з метою встановлення медичних показань для забезпечення автомобілями і протипоказань до керування ними проводиться  облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) шляхом вивчення медичних документів лікувально-профілактичного закладу, медико-експертних справ інвалідів.  Інваліди з діагнозом, який ускладнює прийняття рішення медико-соціальною експертною  комісією, направляються до лікувально-профілактичних закладів  або клінік науково-дослідних інститутів МОЗ чи Академії медичних наук для додаткового медичного огляду.

     Після  огляду  облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) складає акт про наявність (відсутність) в інваліда відповідних медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням. Акти про огляд інвалідів зберігаються  разом з висновками  в  медико-експертній справі інваліда в облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), якою проводився огляд.

     Після надходження повідомлення лікувально-профілактичного закладу районне управління соціального захисту надсилає документи інваліда разом із  заявою до головного управління соціального захисту, а відділення  виконавчої  дирекції – до  управління виконавчої дирекції.

     Головне управління соціального захисту або управління виконавчої  дирекції реєструє  заяви  разом  з іншими необхідними документами  у журналі, форма якого затверджується Мінсоцполітики, приймає відповідне рішення і  надсилає його у письмовій формі відповідно до районних управлінь соціального захисту або відділень виконавчої дирекції, які видали  направлення, та інвалідам, законним  представникам  недієздатних  інвалідів, дітей-інвалідів.

     Реєстрація усіх документів з урахуванням висновку облМСЕК (ЦМСЕК,   КрМСЕК), що надійшли протягом календарного місяця, проводиться протягом 20 днів після закінчення місяця, в якому надійшла заява з усіма необхідними документами.

     Взяття  на  облік  інваліда  (крім  інваліда  внаслідок трудового  каліцтва) здійснюється головним управлінням соціального захисту, а  інваліда  внаслідок  трудового каліцтва – управлінням виконавчої  дирекції у розрізі наявних черг інвалідів (відповідно до  пунктів 25-28 Порядку) з дати огляду облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), яка видала інваліду висновок про наявність медичних показань  для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше ніж дата реєстрації заяви.

     Інваліди, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, беруться на облік з дати подання заяви разом з документами, зазначеними у пункті 34 Порядку.

     Сім’ї, які складаються з двох і більше інвалідів, беруться на облік  як  сім’я  на  підставі спільної заяви про бажання отримати один автомобіль з дати взяття на облік першого з них.

Незалежно від наявності медичних показань на облік для забезпечення автомобілями беруться:

– інваліди I та ІІ групи з числа учасників ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,  а також громадян, які брали участь у ліквідації  інших  ядерних  аварій  та  випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);

– інваліди війни I групи по зору або без обох рук;

– інваліди з куксами обох ніг і рук

Забезпечення інвалідів автомобілями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі – Порядок).

     Згідно зазначеного Порядку автомобілями мають право забезпечуватись інваліди, які перебувають на обліку в Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для забезпечення ними та інваліди внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

     Діти-інваліди беруться на облік після досягнення ними п’ятирічного віку.

     Бюджетним законодавством України визначено, що фінансування витрат на придбання автомобілів здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у Державному бюджеті України на вказані цілі. Розпорядником цих коштів є Міністерство соціальної політики України, яке вимагає від місцевих органів соціального захисту населення проводити видачу автомобілів суворо за існуючою чергою з дотриманням відповідного Порядку.

Відповідно до пп. 25, 26, 27 та 28 Порядку встановлено наступну черговість забезпечення інвалідів автомобілями:

 Позачергове забезпечення автомобілями.

Позачергово автомобілі отримують:

1) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:

          інваліди війни;

          інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з  числа колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років)  в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;

          сім’ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку;

          інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань,  у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї  (категорія 1);

          інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;

2) незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:

          інваліди I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,  а також громадян,  які брали участь у ліквідації  інших ядерних аварій та  випробувань,  у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї   (категорія 1);

          інваліди війни I групи по зору або без обох рук;

          інваліди з куксами обох ніг і рук.

 Першочергове забезпечення автомобілями.

Першочергово з осіб, зазначених вище (зазначених у пункті 25 Порядку) забезпечуються автомобілями:

інваліди, які відповідно до статті 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною (інваліди ВВВ, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордену Слави, особи, нагородженні чотирма і більше медалями «за відвагу», Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання в період ВВВ);

інваліди війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з  Японією (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем).

 Забезпечення автомобілями у порядку загальної черговості.

У порядку загальної черги автомобілями забезпечуються:

інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян,  які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань,  у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем;

інші інваліди, які мають відповідні медичні показання (інваліди від загального захворювання, інваліди з дитинства, діти-інваліди)

Умови забезпечення інвалідів автомобілями визначені пунктами 29, 30 та 31 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі – Порядок).

Безоплатно автомобілями забезпечуються (пункт 29 Порядку):

     1) із звичайним керуванням:

     – за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та  протипоказань  до  керування  ним – інваліди війни, крім осіб, зазначених  в  абзаці другому підпункту 3 пункту 30 цього Порядку;

     – за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним або незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та за відсутності протипоказань до  керування  ним чи за наявності медичних протипоказань  до  керуванням  ним  –  інваліди I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням  ядерної зброї (категорія 1);

     2) з ручним керуванням:

     – за  наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним:

     інваліди війни;

     інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших   причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення  не  виповнилося  14  років)  в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;

     особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є інвалідами внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії;

     інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування  на  підставі  спільного  висновку  облМСЕК  (ЦМСЕК, КрМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості;

     інваліди внаслідок трудового каліцтва;

     – за  наявності  медичних  показань  для  забезпечення  таким автомобілем  та  відсутності  протипоказань  до  керування  ним  – інваліди  I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих  від  Чорнобильської  катастрофи, щодо яких   встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації  інших  ядерних  аварій  та  випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);

     – за  наявності медичних  показань  для  забезпечення  таким автомобілем та за відсутності  протипоказань до керування ним – інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших  ядерних  аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);

     3) сім’ї  з двома і більше інвалідами,  які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що один з них має право на безоплатне забезпечення автомобілем.

 Автомобілями із звичайним керуванням на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків їх вартості та передачею права  користування члену сім’ї інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, забезпечуються (пункт 30 Порядку):

      1) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказань до керування ним:

     інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших  причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не  виповнилося 14 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;

     особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є інвалідами внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії;

     інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання  до протезування на підставі спільного висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості;

     інваліди унаслідок трудового каліцтва;

     2) за   наявності   медичних   показань   для    забезпечення автомобілем  та протипоказань до керування ним або незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та за відсутності   протипоказань  до керування ним чи за наявності протипоказань до  керування  ним – інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких  встановлено причинний  зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);

     3) незалежно від наявності медичних показань і за наявності протипоказань до керування автомобілем:

     інваліди війни I групи по зору або без обох рук;

     інваліди з куксами обох ніг і рук;

     4) сім’ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що один з них  має  право  на забезпечення автомобілем на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків його вартості.

 Автомобілями на пільгових умовах з оплатою 30 відсотків їх вартості забезпечуються (пункт 31 Порядку):

     1) за   наявності   медичних   показань   для    забезпечення автомобілем  з  ручним керуванням,  посвідчення на право керування автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним:

     інваліди з дитинства;

     інваліди від загального захворювання;

     особи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби у зазначених формуваннях;

     інваліди від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх  справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією і відмовилися від  забезпечення  їх автомобілями як інвалідів війни;

     інваліди III групи з числа  учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від  Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,  а також громадяни, які брали участь у ліквідації  інших  ядерних  аварій  та  випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї    (категорія 1);

     особи, інвалідність яких настала внаслідок нещасних випадків невиробничого характеру;

     сім’ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку,  за умови,  що вони не мають права на забезпечення автомобілем відповідно до пунктів 29 – 30 цього Порядку;

     2) за   наявності   медичних   показань   для    забезпечення автомобілем  з  ручним керуванням та протипоказань до керування ним – особи з числа  військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання,  отриманого під час проходження військової служби,  за умови взяття їх на  облік  до  набрання  чинності  цим Порядком.

     За 30 відсотків вартості отримують автомобілі законні представники (за відсутності в них протипоказань до керування автомобілем   та   наявності   посвідчення   на   право  керування автомобілем) недієздатних інвалідів з  дитинства,  дітей-інвалідів та   інваліди з дитинства (з передачею  права  користування автомобілем члену сім’ї, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда) внаслідок дитячого церебрального паралічу, прогресуючої дистрофії (міотрофії, аміотрофії), з вираженими наслідками перенесених органічних   захворювань, травмами головного або спинного мозку (тетрапарез, геміпарез), які не можуть самостійно пересуватися, за  наявності у таких інвалідів, дітей-інвалідів медичних показань для забезпечення  автомобілем з  ручним керуванням.

Відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі – Порядок) інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування,  передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення   зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального  захисту чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з пунктом 14 Порядку.

     Інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах,  за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після  закінчення  10-річного  строку  експлуатації.

     Заміна автомобілів, отриманих інвалідами, законними представниками   недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів через головні управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, яким групу інвалідності  встановлено  безстроково, провадиться  на  підставі  заяви  інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда після закінчення десятирічного строку експлуатації на підставі раніше виданого висновку  облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність медичних показань для  забезпечення  автомобілем без повторного медичного огляду з обов’язковим   урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення  автомобілем (крім випадків, передбачених пунктом 24-1 цього Порядку).

     Для вирішення питання про заміну  автомобіля  інваліди  (крім тих,  кому  групу  інвалідності встановлено безстроково) проходять повторний огляд  в облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) після закінчення встановленого строку експлуатації автомобіля.

     Якщо раніше інваліду були встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем відповідної модифікації або мотоколяскою, які  на  даний час не виготовляються вітчизняними виробниками, інвалід підлягає  повторному медичному огляду в облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) для   підтвердження наявності медичних показань для забезпечення автомобілем  іншої модифікації з тих, якими головні управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції забезпечують інвалідів.

     Датою забезпечення автомобілем вважається день отримання його  інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда на  підставі акта приймання-передачі, виданого дилером підприємства –  постачальника автомобілів для інвалідів.

     За рішенням головного управління соціального захисту або управління  виконавчої дирекції інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда може повернути автомобіль, що перебував у його   користуванні, незалежно від строку експлуатації автомобіля у повному  комплекті та в задовільному технічному стані без права взяття на облік протягом 10 років від дня отримання повернутого автомобіля.

     У разі влаштування інваліда, дитини-інваліда на проживання до установи  соціального обслуговування на повне державне утримання інваліду,    законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда повертається  сума, сплачена ним за автомобіль, згідно з його оціночною вартістю на день прийняття рішення про влаштування до зазначеної установи.

     Після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним   управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім’ї,  який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

     Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім’ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за    місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім’ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

     Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку,  зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається  у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави  для  забезпечення  автомобілем  на  час  смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

був  зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне  управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

     Член сім’ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право  повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

     Іншому члену сім’ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем  реєстрації  інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше  ніж  10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім’ї померлого інваліда внаслідок трудового  каліцтва – на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

     В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років,   повертається  (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

     Якщо померлий інвалід був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), його спадкоємцю за заявою  повертається сума, що була сплачена інвалідом за автомобіль, згідно з оціночною вартістю автомобіля на день подання заяви, визначеною за рахунок коштів спадкоємця.

     У разі коли інвалід, що був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), на день смерті не зареєстрував його в установленому порядку, сума, сплачена ним за  автомобіль, повертається його  спадкоємцю згідно з оціночною вартістю автомобіля.

     Інвалід, який забезпечується автомобілем, що був у користуванні, на   пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), сплачує за автомобіль суму  згідно з його оціночною вартістю.

     Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда,  дитини-інваліда, вилучається відповідними органами  державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

     Спори про частку в спільній власності членів сім’ї інваліда щодо автомобіля  або  суми, сплаченої за нього,  вирішуються  в судовому порядку.